Психологічна допомога та підтримка під час війни
Психологія воєнного часу
Під час воєнних дій війна оселяється всередині кожного з нас. Настрій людей у цей непростий час дуже важливий, адже від нього залежать настрої в тилу та підтримка наших захисників.
Під час війни настрій населення постійно змінюється – від оптимізму та натхнення до страху та паніки. Коли стається щось жахливе, люди діють по програмі виживання. Вони діють швидко та планують своє життя лише на кілька годин. Після того, як шок проходить та повертаються базові емоції, людина може піти у страх та відчай, або ж відчути сильну ейфорію.
Втім, ейфорія не може тривати довго, адже ресурси психіки обмежені, тому настрій поступово починає погіршуватися. Якщо ви знаєте про коливання настрою та циклічність цих коливань, вам простіше буде переживати емоційні ями, під час яких особливо гостро відчувається страх та відчай.
Як допомогти собі?
Щоб допомагати своїм близьким та країні, важливо самому залишатися в ресурсі. Щоб зберігати життєву енергію, вам необхідно:
Як допомогти та підтримати дітей
Психологічна підтримка дітей у воєнний час надзвичайно важлива, адже дітям необхідно відчувати себе у безпеці. Щоб підтримувати їх, керуйтеся наступними порадами.
Говоріть з дитиною
Обговорюйте з дітьми їхні почуття, спостерігайте за поведінкою та реакцією на страшні події. Постійно нагадуйте, що вони під вашим захистом. До того ж, вас захищають найсміливіші воїни. Якщо є можливість, нехай дитина робить щось руками – ліпить, малює або складає конструктор.
Будьте поруч
Надавайте дітям підтримку, у тому числі у вигляді обіймів. Намагайтеся робити щось разом, приділяйте їм більше часу, ніж раніше.
Контролюйте себе
Коли дорослі втрачають самоконтроль, це дуже впливає на дітей. Вони можуть злякатися та замкнутися. Більшість дорослих зараз відчувають страх, біль, злість та утому. Намагайтеся тримати себе в руках. Хоча б, коли діти поруч з вами.
Не забувайте про режим
Намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися режиму та пам’ятати про сімейні ритуали. Вкладайте дитину спати в той самий час, як вкладалися раніше. Не забувайте про повноцінні прийоми їжі. Навіть, якщо ви знаходитеся у бомбосховищі, читайте дітям казки перед сном, якщо робили це раніше.
Не забувайте про ігри
Найкраща терапія під час складних життєвих обставин – це ігри. Давайте дитині можливість гратися, дивитися мультфільми, бігати та стрибати. Дозвольте дітям брати з собою в укриття улюблену іграшку.
Підтримуйте один одного
Постійно підтримуйте дітей. Говоріть, які вони хоробрі, як добре вони справляються з ситуацією, як вправно допомагають дорослим. Обов’язково розповідайте про перемоги ЗСУ, щоб діти вірили в світле майбутнє.
Адаптація до процесу навчання
Як допомогти дитині налаштуватися на навчання, коли довкола війна (нова ситуація, місце перебування, думки про неї чи її наслідки):
1. Робочий простір
Для того, щоб налаштуватися на навчання та сприяти адаптації до процесу навчання важливо організувати простір вдома. Робочій простір допоможе швидше адаптуватися та переключатися на робочий процес (навчання).
Бажано будь-яке заняття починати з прибирання на столі та облаштування робочого місця.
Наведення порядку допомагає зробити місце "своїм", знизити рівень тривоги та зробити простір безпечнішим.
2. Особливості робочого та особистого простору для дітей різного віку:
- Зі школярами початкових класів на початку можуть бути поруч батьки, якщо діти про це просять.
Важливо також не втручатися, а просто підтримувати своєю присутністю неподалік.
- Школярам передпідліткового та підліткового віку важливо мати особистий простір, "відділитися" під час власної діяльності, тому забезпечте їм окремий простір.
3. Важливість ритуалів:
- Під час уроків важливо знаходитися за робочим місцем. Негативно впливають на навчання робота на ліжку або лежачи. Горизонтальне положення розслабляє, а вертикальне - налаштовує на активну ментальну (розумову) діяльність.
- Стежимо за тим, щоб на робочому місці завжди була пляшка або склянка води. Дуже важливим є підтримувати водний баланс (як дітям, так і дорослим).
- Важливо щогодини робити паузи для фізичної активності.
Нашому мозку для навчання необхідний рух. Він сприяє виробленню дофаміну, який не тільки підтримує настрій, а й активізує гіпокамп і стимулює концентрацію уваги. Тому важливо робити паузи на фізкульт хвилинки.
4. Розвиваємо концентрацію:
- Деякі діти фіксуються на завданнях рухаючись. Ім важливо погойдуватися, похитиувати ногою або крутити в руках якийсь предмет. Тому не забороняйте їх таким чином концентруватися.
- Важливо також розуміти, що стрес під час війни може погіршувати фокусування на навчанні. Це є зараз нормальним. Діти обов'язково адаптуються та все надолужать.
5. Забезпечуємо дітей підтримкою:
- Сучасні діти більш вмотивовано вивчають те, в чому бачать доцільність і можуть отримати результат. Тому рекомендується формулювати для себе та своїх дітей успішність не тільки як гарні оцінки, а і як нові знання, навички та задоволення від процесу навчання. Дитині важливо показувати, що нам важливі не тільки її оцінки, а й те, що вона вивчає.
- Важливий момент: Мотивація до навчання знижується, якщо нас більше критикують, ніж підтримують. На 1 критичне зауваження бажано говорити мінімум 3 підбадьорливих. Тож мотивуйте свою дитину похвалою!
6. Важливість власного прикладу!
Батьки - це стабільна опора для дітей. Тому зараз доводиться працювати не лише над створенням комфортних умов для навчання дитини, але й над стабільністю свого емоційного стану. Це дійсно дуже важливо!
Не варто вимагати від себе надто багато. Будьте уважними до власних потреб, не соромтеся просити про допомогу, якщо це необхідно.
Пам'ятайте, що діти дуже адаптивні, але на адаптацію їм потрібні сили, час та наша підтримка.
ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ, ЯКА СУМУЄ ЗА РІДНИМИ ЧЕРЕЗ РОЗЛУКУ.
Пропоную поговорити про те, як правильно підтримати дитину і пояснити, коли вона знову побачить свою родину:
- Коли дитина сумує треба розділити її почуття, бути поруч. Можна обійняти дитину. Смуток за рідними та близькими - це прояв туги любові, добрих почуттів.
Розділивши почуття, можна сказати: "Я розумію тебе та також сумую". Дуже важливо розділити смуток та можливий біль дитини.
- Далі у бесіді рекомендується відповісти чесно, але з надією, наприклад: "Я не знаю точно, але надіюся, що щодня ми на крок ближче до того дня, коли зможемо повернутися".
Важливо не говорити точної кількості днів, або дати, якщо ви не впевнені. Наприклад, якщо сказати дитині: "Почекай ще тиждень і ми повернемося", то через тиждень у дитини може бути глибоке розчарування.
Це має назву "псевдопотішання" і це не є корисно.
- Наступним кроком треба спробувати знайти активність, на яку можна перемкнути дитину.
Це природньо регулюватиме її емоції.
Наприклад можна сказати: "Давай подумаємо, як нам не витрачати марно час поки ми чекаємо. Давай зробимо щось корисне, щоб підтримати один одного та наших близьких".
Шановні батьки та читачі, пам'ятайте, що смуток - це важлива частина нашого життя. Втім, важливо не дозволяти йому повністю затягнути наше небо.
Війна не має скасувати життя. Добро і світло обов'язково переможуть. А ми своїм настроєм та вірою у краще маємо допомогти їм у цьому.
Як діяти, якщо дитина побачила щось шокуюче і налякана
1. Не сваріть і не соромте дитину за її переляк. Страх – природне і нормальне почуття, частина інстинктивної програми самозбереження. Він не піддається контролю у дітей, проявляється на фізичному рівні – здригання, плаксивість, порушення сну і апетиту, нервові тіки, заїкання.
2. Якщо ви побачили, що дитина сильно налякана, заспокоюйте, міцно-міцно обіймайте, зігрівайте своїм тілом, гладьте по спинці – це допоможе зняти напругу.
3. Нехай дитина плаче, якщо їй це потрібно. Не зупиняйте, не заговорюйте, дайте виплакатися, просто будьте поруч і показуйте свою любов.
4. Обговорюйте з дитиною те, що вона побачила. Проговоріть за дитину те, що вона не може сформулювати сама: «Ти так сильно злякався, коли побачив…». Так ви допоможете їй випустити страх назовні. Як і будь-яка сильна емоція, яка залишається всередині, страх «тисне» на дитину, створює постійну напругу. А якщо випустити його назовні, як повітря з кульки, він втрачає свою силу.
5. Під час розмови з дитиною спробуйте створити безпечну і спокійну обстановку, обіймайте її, якщо вона не противиться. Говоріть повільно і неодмінно робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем.
6. Здебільшого однієї розмови недостатньо і доводиться повторювати багато разів різними словами, згадуючи подробиці того, що сталося. Це варто робити до моменту, поки ви не відчуєте, що страх дитини поступово зменшується. І головне – підтримуйте дитину кожного разу, коли вона згадує те, що трапилося і хоче поговорити про це («А пам’ятаєш, мамо, як я злякалася вибуху?»).
7. Розповідайте дитині про свої почуття і страхи: «Мені теж було страшно». Дозвольте собі і дитині боятися – не намагайтеся переконати її в тому, що насправді вона не боїться, що у неї не було приводу боятися або в тому, що насправді все це не страшно.
8. Запропонуйте намалювати свій страх або те, що злякало, – це допоможе впоратися з емоціями. Дитина сама обере, у який спосіб це зробити. Деякі діти малюють або ліплять сцену, якої злякалися, з точністю до найдрібніших деталей. Деякі покривають листи чорною або червоною фарбою, до дірок черкають на папері ручкою. Не варто направляти дитину до якогось «правильного» шляху вираження або оцінювати художні достоїнства результату, адже основне – виплеснути назовні те, що гнітить дитину всередині.
9. Пам’ятайте, дитина не народжується з умінням керувати своїми почуттями та емоціями. Та й не всім дорослим це добре вдається. Тому головне завдання – допомогти дитині в цьому.
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА УЧНІВ
1. Відділом наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» у співпраці з ГО «Ла Страда-Україна» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) започатковано проведення циклу заходів для педагогічних працівників з питань психосоціальної підтримки, соціальної згуртованості, соціального та емоційного навчання та навчання життєвим навичкам учасників освітнього процесу.
«Особливості організації соціо-емоційної підтримки дітей та підлітків в період війни» - https://youtu.be/sSoE0mJ-koU
«Основи емоційної компетантності» - https://youtu.be/nNviKIjFaik
«Основи професійної та емоційної безпеки фахівця в умовах надзвичайних ситуацій» - https://youtu.be/p_37CUzXnz
2. Запис вебінарів щодо надання першої психологічної допомоги Тренінгового центру Наталії Сабліної:
«Я-поруч! Я-психолог! Як надавати першу психологічну допомогу». 01.03.2022 - https://www.youtube.com/watch?v=AwYQyFZdbv8&t=128s
«Перша психологічна допомога у разі гострих реакцій на травмівну подію» 02.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?v=S3m00j4Has8&t=75s
«Мама, війна! Як допомогти та підтримати дитину під час бойових дій» 03.03.2022 - http://https://www.youtube.com/watch?v=FnjGLQt3nQ8&t=102s
«Психологічна допомога під час втрати». 05.03.2022 – http://https://www.youtube.com/watch?v=eSnxW3hMV2E
«Як допомогти впоратися з болючим відчуттям тривоги у дні війни». 06.03.2022 –https://www.youtube.com/watch?v=fqKGRS4vHzI&t=5s
«Перша психологічна допомога. Психологічна інтервенція.Корисні поради, вправи та техніки». 08.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?v=lEnV4Q5F2DU&t=103s
«АРТ- терапія та досвід в роботі з дітьми, дорослими щодо проживання травми, горя та втрати». 27.03.2022 – https://www.youtube.com/watch?v=Vv5uXq_wiMo&t=3s
«Психосоматичні розлади та емоції нашого тіла у дні війни, як допомогти дитині та дорослому, АРТ-техніки та вправи» - https://www.youtube.com/watch?v=iX_R32uU9ik&t=8s
3. МОН у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз». Ці відео – швидка «психологічна» допомога для дітей. - https://www.youtube.com/playlist?list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS
4. Телеграм-канал «Підтримай дитину». Ігри, вправи і поради — як підтримати дитину у складні часи. t.me/pidtrumaidutuny
5. Вправи для дітей та підлітків, які перебувають у стресовій ситуації, для зняття психоемоційного напруження:
- «Квітка та свічка» https://youtu.be/hVTqEEVUZaw
- «Ледачий кіт» https://youtu.be/NHBEUdOaHg8
- «Лимон» https://youtu.be/hguSKqCOJOM
- «Черепашка» https://youtu.be/Ox_vERq7Gu4
- «Пір’їна/статуя» https://youtu.be/nvT2vyWfa6I
- ігри вдома. https://youtu.be/-q4NeH6t7Iw
- Робота з дитячими страхами. https://youtu.be/acY7OXhPJ1A
- 2 урок сонячного їжачка. https://youtu.be/zdZj0aoTfX4
- Вправи- енергізатори. https://youtu.be/Z3lHzbW4eQ4
- Енергізатори. https://youtu.be/01vunKxw2wQ
- Казкотерапія. Країна почуттів. https://youtu.be/hsh6_UfRekI
- Казкотерапія. Країна почуттів та король.https://youtu.be/j8WivV4e2gA
- Будиночок безпеки. https://youtu.be/4NjGc1QYur8
- Іграшка антистрес своїми руками. https://youtu.be/tQrNeTGYpkQ
- Малюнок сіллю та фарбами. https://youtu.be/BzF3w0bwqj8
- Мастер клас Каракулі. https://youtu.be/G8SdLwKW1JA
- Пальчикова вправа з мовним супроводом "Метелик".
https://youtube.com/shorts/beeAC-XSKeA?feature=share
- Гра «Згадай п’ять назв». 1-ша частина. https://youtu.be/XOaN3ybDxdI
- Гра «Згадай п’ять назв». 2-га частина https://youtu.be/qafJxcwFRto
- Самопоміч в стресовій ситуації. Частина 1. https://youtu.be/61P3zRncyGE
- Самопоміч в стресовій ситуації. Частина 2. https://youtu.be/a7HkrcSq518
- Самопоміч в стресовій ситуації. Частина 3. https://youtu.be/2-m44m1joYk
- Психологічна хвилинка" для учнів 5-11 класів. https://youtu.be/v4kpiJz6nL4
6. Хвилинка психогімнастики.
Дихальна гімнастика для дітей
https://www.youtube.com/watch?v=Y2SN_PGP3d8
Дихальні вправи Стрельнікової
https://www.youtube.com/watch?v=fWU9INOh74I
Гімнастика для очей
Фізкультхвилинка для очей. Автор Ірина Вінніцка
https://www.youtube.com/watch?v=9znAKmoG9tg
Гімнастика для очей, для дітей у віршах "Очі швидко обертаєм".
https://www.youtube.com/watch?v=lQBfNW6INmc
Зарядка для очей Бджілки трудівниці
https://www.youtube.com/watch?v=3b7Ajdo1Vgw
Гімнастика для очей
https://www.youtube.com/watch?v=u4wWOo_t7Zo
Добірка ігор для дітей, які допоможуть знизити рівень стресу
З кожним днем воєнних дій все складніше зберігати самовладання. Ще складніше пояснювати те, що відбувається дітям. За часів невизначеності найважливіше – це підтримка близьких. Обійми, розмови на абстрактні теми і навіть ігри здатні знизити рівень стресу.
Щоб заспокоїти страх
Іноді промовляйте з дитиною її почуття та емоції: «Це нормально, що ти боїшся, але я поряд з тобою, я буду тебе захищати». Пропонуйте дитині пограти, щоб дати вихід негативним емоціям та напрузі. Це необхідно не лише дорослим, а й дітям. Можна пограти в активні ігри.
Ігровий масаж перед сном
Щоб дитині було легко заснути, зробіть їй масаж спини так, ніби готуєте піцу.
- Розімніть спину, начебто розминає тісто, після чого розкотіть його. Робіть активний масаж, щоб добре розігріти спину.
- Кладіть начинку, питаючи у дитини, з чим вона хотіла би приготувати піцу.
- Коли піца готова, настав час її випікати. Розітріть долоні й покладіть їх на спину. Тримайте руки на спині близько хвилини, після чого побажайте малюкові міцних снів.
За словами психолога, ця гра дозволяє зняти фізичну та емоційну напругу та заспокоїти почуття страху.
Будуємо намет
Домашній намет, обладнаний з пледів та покривал, дає відчуття безпеки. Його можна будувати вдома в безпечному місці, де ви плануєте укриття.
Також його можна облаштувати з валіз, якщо ви довго перебуваєте на
вокзалі. У наметі можна читати чи розповідати історії.
Гра в слова
Ця гра може бути нескінченною і підійде для будь-якої ситуації, де б ви не знаходилися. Гра в слова дозволить переключити мозок та знизити рівень стресу. Виберіть колір та називайте предмети, які бачите навколо себе. Або позмагайтеся у знаннях, називаючи види динозаврів, птахів, назви країн чи українських міст.
Дихальні вправи
Запропонуйте дитині згадати її улюблену квітку, нехай постарається згадати її запах, після чого понюхати її, зробивши глибокий вдих. Після цього уявіть, що ви задуваєте свічки, і повільно видихніть. Цю вправу-гру потрібно повторити 5-7 разів.
Під час ступору або уповільнення реакцій у дитини психолог радить розтирати мочки вух та ніс.